На двадцять дев'ять червня 2018 року, Верховний народний суд КНР ("СТС") запустила свій перший Міжнародний арбітражний суд у Шеньчжені, Гуандуні, і другого Міжнародного арбітражного суду в Сіань, Шеньсі ("суди")Відповідно, регламент Верховний народний суд по ряду питань, що стосуються створення міжнародних арбітражних судів (далі -"положення") тільки що вступив в силу один липня 2018 року. Це є спробою ГПФ, щоб забезпечити ефективний захист ініціативи"Пояси і шляху", і реформа міжнародної системи вирішення спорів в Китаї. У цій статті я представлю основні механізми судів, а потім прояснити деякі непорозуміння, які, я вважаю, вже циркулюють в рамках міжнародного співтовариства юристів. Судді судів призначаються SPC з досвідчених суддів, знайомих з практикою в галузі міжнародної торгівлі та інвестицій і мають можливості працювати з китайською і англійською. В даний час у СВК призначив вісім суддів, у тому числі Ван Чуань, Чжу, Сонце Xiangzhuang, Ду Чжун, Шень Хун-Юй, Чжан Юнцзянь, Сі-Сянфань, а також Дат Сяолі. Слухання трибуналу конкретному випадку буде складатися з трьох або більше суддів. Суди будуть чути тільки міжнародних цивільних та комерційних спорів між рівними сторонами. Іншими словами, вони не почують стану торговельних чи інвестиційних спорів або спорів між інвесторами і державою.
Відповідно до статті три положення, спори"міжнародна", де одна із сторін чи обидві сторони є іноземними, де одна чи обидві сторони постійно проживають за межами території КНР, де предмет розташований за межами території КНР, і там, де юридичні факти, які створюють, змінюють або виключають торговельні відносини відбуваються за межами території КНР.
Зокрема, суди будуть орієнтуватися на чотири типи міжнародних комерційних спорів: по-перше, суперечка, де сторони згодні судитися в КСП згідно зі статтею тридцять чотири китайських Цивільного процесуального права і сума позову перевищує триста мільйонів юанів по-друге, спір, який спочатку повинен бути оскаржена до Верховного суду, але був представлений в КСП, тому що Високий суд вважає, що воно повинно бути почуте НПФ і ДПФ стверджує третє, спори, які впливають загальнонаціональної по-четверте, суперечки, де одна сторона застосовується для забезпечувальних заходів в допомогу для арбітражу, оспорювання та приведення у виконання арбітражних рішень згідно статті чотирнадцяти правил.
Юрисдикція частині регулювання в основному складений з акцентом юрисдикційних відносин між судами в рамках СТС і нижчестоящих судів.
Згідно Цивільно-процесуального кодексу, ГПФ вже має право розглядати будь-які судові справи, як він вважає необхідним, яке підпадає під юрисдикцію суду нижчої інстанції. Проте, стосунки між арбітражної і судової, а також між вітчизняними та зарубіжними судів і арбітражних інститутів набагато складніше. Регулювання не охоплює цю проблему. Наприклад, скажімо, міжнародний контракт купівлі-продажу між китайською компанією і З російським загальна вартість юанів один мільярд призначає одного із судів, як форум, але при виникненні спору сума позову складає всього двісті мільйонів юанів, будуть суди, як і раніше володіють юрисдикцією. Якщо ні, нижні китайські суди мають юрисдикцію. Або пропозиція вважається не застосовно до даного спору. Що робити, якщо позивач заявляє новий позов або відповідач пред'являє зустрічний позов, сума позову перевищує триста мільйонів юанів. Далі, припустимо, того ж договору передбачає, що якщо сума позову за ПКМ триста мільйонів, арбітражний розгляд згідно з правилами Міжнародного арбітражного центру Сінгапуру, коли сума позову перевищує тридцять мільйонів юанів, судовий процес в одному з судів. Це пропозиція буде дійсним. Як це працює на практиці Непорозуміння: стаття одинадцять правил передбачає, що суди будуть працювати з міжнародними посередниками і арбітражних установ для формування єдиного механізму вирішення спорів. Деякі вважають, що іноземні установи будуть отримувати бере участь і буде працювати в Китай. Уточнення: формулювання"міжнародна"в даній статті ставиться до китайської установ з досвідом і репутацією в галузі міжнародного вирішення спорів і зарубіжних інститутів. Одним з хороших прикладів для китайських Міжнародного арбітражного установи є КМЭТАК. Основні перешкоди повинні бути очищені перед зарубіжними установами, насправді може зв'язуватися.
Відкриття ринку для іноземних інститутів можуть відбутися в майбутньому, але навряд чи зважиться на СТС.
Отже, в найближчому майбутньому, інститутів, які активно працюють з судами швидше за все буде китайський інститутів з міжнародним фокусом. Непорозуміння: з боку іноземного третейського розгляду може звернутися в суд за забезпечувальними заходами.
Уточнення: це непорозуміння випливає зі статті чотирнадцять правил, які, як видається, означає, що сторони, при виборі Міжнародного арбітражного інституту для вирішення своїх суперечок, може звернутися до судами забезпечувальних заходів, до або під час арбітражного розгляду.
Однак, стаття чотирнадцять, немає того ефекту. Арбітражний розгляд цієї статті відносяться тільки до тих, що проводяться у відповідності зі статтею одинадцять правил, тобто арбітражне судочинство як частина платформи. Боку іноземних арбітражних розглядів за участю китайської сторони до цих пір не можу застосувати до китайським судами забезпечувальних заходів і не може бути забезпечувальним заходом наказів трибуналу у виконання в Китаї. Експерти будуть в основному іноземні громадяни, особливо з країн"Пояси і шляху"країн, що одержали міжнародну популярність і визнання. Вони можуть виступати в якості посередників, якщо сторони обирають таким чином, а також допоможе визначити та інтерпретувати іноземних матеріально-правових норм, а також норми звичаєвого міжнародного права. У відповідності зі статтею дев'ять Закону КНР про суддів, судді китайських суден повинні бути китайськими громадянами, так неможливо для іноземних громадян, які повинні бути судді судів. Експерт Комітет створений так, що іноземні експерти можуть відігравати активну роль, незважаючи на обмеження на роль судді. Кількість фахівців сидячи в експертної комісії може бути близько тридцяти, так як збалансувати ефективність і різноманітність. Призначення, володіння, управління та оплати праці фахівців буде забезпечений більш докладних правил, яких потрібно дотримуватися. Але можна з упевненістю сказати, що коли експерт просив, щоб працювати на конкретному випадку, наприклад, встановлення іноземного права, що видають експертні висновки, або проведення у якості посередників, то дуже ймовірно, будуть виплати. Непорозуміння: процедурні мови для справи перед судом може бути англійську чи інші іноземні мови. Уточнення: це поширена помилка випливає з статті 4, які вимагають від суддів судів, щоб мати можливість використовувати англійську мову в якості робочого мови, та статті 9, яка передбачає, що, якщо це узгоджено з іншою стороною, які сторона може представити докази, матеріали англійською мовою без перекладу на китайську мову. Однак Регулювання ніколи не згадує про те, що процедури в суді може бути англійською мовою або сторони можуть відстоювати свої позиції на англійській мові. Насправді, це не можливо в межах чинного законодавства. Стаття 262 Цивільного процесуального права в Китаї передбачає, що розгляд справ за участю іноземних елементів повинно бути в"мову загальновживаним в КНР", маються на увазі китайці, включаючи рідної мови на 55 визнаних етнічних меншин в Китаї. У статті шість закону Про організації судів також включає в себе таку вимогу. Ці закони стоять вище правил і не може бути змінений в СВК шляхом судового тлумачення. У рамках існуючої нормативно-правової бази, СТС вивчає способи, щоб зробити його більш зручним та вигідним для сторін, отже, гнучкість про подання доказів матеріали англійською мовою. Статті П'ять правил передбачає, що рішення судів буде досягнуто рішення більшістю голосів, особливі думки, якщо такі є, можуть бути включені в суд. Це також інноваційний показник ППК. Вже були спроби (наприклад, морські судна р. Гуанчжоу) для просування публікація особливих думок у судженнях в Китаї. Однак, ця практика ніколи не був широко прийнятий іншими судами або на обов'язкове правило. Статті П'ять правил не повинно розглядатися як спроба заохочувати цю практику на національному рівні. На міжнародному рівні, в країнах загального права, таких як США, публікація особливої думки є звичайною практикою, але в країнах системи цивільного права, таких як Франція, вона різна, де кожне судження розглядається як колективне рішення трибуналу. Теоретично, Китай прагне визнати практику країн цивільне право. Одним з можливих основних завдань КСП є те, що якщо мислення кожного окремого суддя відомий сторін, то судді можуть зіткнутися тиску, погроз або репресій з боку або навіть з начальством. Щоб переконатися, що ви не пропустіть на регулярні оновлення з Клувер Арбітражного блозі, будь ласка, підпишіться тут.
